Прибувши на нове місце проживання, наші предки, як вірники кожного села того часу, прикрасили своє село з обох його кінців дубовими хрестами. Через кілька років вони вирішили на сході села: при самій головній на той час дорозі поставити кам'яний хрест, щоби він був дороговказом кожному вірникові, який проходив мимо.
      Минали роки, десятиліття і століття, а Долинський кам'яний хрест стояв, як колись, ніби сторож та маяк села Буштина. Біля нього по кілька разів на рік вірники села проводили моління, коли приходили освячувати царину і скот. Біля нього зупинялись на молитву протесїї, що йшли на отпуст. Кожен, обминаючи його, знімав шапку, хрестився і просив доброї дороги. І так понад 600 років линула звідсіля до небес молитва і Божа пісня.
     Цей хрест був омолений тисячами вірників. Буштинці гадали собі, що він буде служити їм та іншим, поки буде жити наше село.
      Та сталося не так. В грізні роки сталінських репресій все змінилось. Комусь цей символ християнської віри став заважати. А сталося ось як. В 1962 році місцева влада одержала з району вказівку забрати всі хрести, що стояли при дорозі. Цей наказ було передано церковному керівництву села. Два хрести: в кінці села і на Тигларні, що стояли при дорозі, вірники забрали і помістили біля культових споруд, а Долинський, що стояв у полі, вирішили залишити на місці.
     За непослух буштинців було покарано. Власті дали сувору вказівку забрати Долинський хрест. Ніхто не брався за цю ганебну справу. Та все-таки бажаючі знайшлися. Одного літнього вечора три комуністи: тракторист С. і ще двоє, Г.В. і Г.М., навантажили його на причеп і, порадившись, вирішили відвезти в напрямку Тячева. Неподалік руськополівської дороги кинули з моста в потік Ровжаш, бо зліва була досить велика глибина. Розвернувшись, повернулись додому. Потім вони розповідали, що того вечора кожного з них мучила совість, не могли заснути ні на мить.
      Вранці наступного дня вони зібрались всі троє і порадилися забрати його знову. Та скільки не шукали, знайти його так і не змогли. Ніби блиснув один раз перед їх очима, та знову зник. Бралися за цю справу і інші бажаючі, та дарма, бо і до сьогоднішнього дня його не можуть знайти.
      А тим часом між людьми ведеться розмова, що Всевишній справедливо покарав їх за цей тяжкий злочин. Та це ще не все.
     Пройшло кілька років. Керівник однієї районної організації К.В. (просив не називати його прізвища), розповів мені історію.
      Одного пізнього літнього вечора, повертаючись з роботи додому, він побачив дивовижну картину, коли проходив через міст на Ровжаші. Була місячна червнева ніч. Справа з моста почув сильний шум, ніби шум водопаду, вода на тім місці хвилювалась і з неї, мов вогняний, виблискував хрест. Потім все зникло. Йому стало страшно, він сів на велосипед і поїхав додому. До ранку не міг заснути, все думав про це незвичайне диво. Через деякий час він розповів про пригоду, що сталася з ним, своїм співробітникам і його товариш з Руського Поля сказав, що він теж чув про цей хрест від людей. Одна жінка пізно вночі ішла від своєї дочки з районної лікарні і на тім же місці бачила подібну картину, і ще при цьому чула спів, ніби ангельський: "Хресту Твоєму покланяємося, Владико..."
      І не дивно, що таке траплялося з Долинським хрестом, адже він не один раз омолений і оспіваний нашими предками впродовж віків. Наші діди й прадіди вірили, що там, де хрест, там сила, там перемога, там спасіння, що ним проганяють бісів, з нього радуються ангели, що він – непереможна зброя, непорушна кріпость, перемога царів, слава священиків. Прийдімо і ми, всі вірні, і поклонімся йому, та піснями звеличимо його!
      Пройшло 29 років і на місці знятого колись хреста з’явився новий Долинський хрест. Поставив його в 1991 році на власні кошти вірник Буштина Келемен Іван Миколайович. На мармурі хреста, з його ініціативи, вигравірувані слова:
     "Стій навіки пам'ятником для предків, що заснували колись тут село, і символізуй любов до Бога та мир між людьми". В день Святої Тройці (Святої неділі) священики обох конфесій (греко-католиків і православних) разом з вірниками освятили цей хрест.